Хоча з багатьох питань, що стосуються подружніх відносин, наші погляди сильно змінилися за останні 20–30 років, ці зміни майже не торкнулися такої хворобливої проблеми, як зрада. Як і раніше, невірність залишається одним із найчастіших приводів для звернення до сімейного психолога.
Якщо років 20–30 тому чоловіки зраджували частіше, то зараз щодо цього настала рівність. Оскільки психологія зрад чоловіків і жінок не зовсім однакова, їх потрібно аналізувати окремо. Почнемо з чоловічих зрад.
Коли міняти партнерів – це природно
І чоловік і жінка проходять кілька етапів психосексуального розвитку.
Юнакові важливо переконатися, що їм можуть цікавитися дівчата, наближатися до нього, вступати у сексуальні стосунки. Він дізнається, які дівчата викликають у нього сильне бажання, з якими добре у ліжку, що взагалі йому подобається у сфері сексу.
Умоглядними роздумами на ці питання відповісти неможливо, відповіді приходять із досвідом, тому зміна партнерок на цьому етапі – звичайна справа.
Безумовно, є молоді люди, які мають психосексуальний розвиток за іншими сценаріями. Однак ми зараз говоримо про те, як буває найчастіше.
А найчастіше буває так, що одні стосунки швидко змінюються на інші, не кажучи вже про разові контакти.
На цьому етапі психосексуального розвитку аналогічні завдання (звичайно з поправками на підлогу) вирішує і дівчина. Їй важливо переконатись у тому, що вона приваблива для представників іншої статі, розібратися у своїх уподобаннях щодо чоловіків, з’ясувати, що їй подобається у сексі. Тому і з боку дівчат тривалі стосунки на цьому етапі є досить рідкісними.
На етапі психосексуального розвитку розпочинати інтимні відносини з різними партнерами – це закономірність. Чекати протилежне нереалістично і веде лише до розчарування.
«Як він міг так зробити саме зараз?!» Зрада після народження дитини
Звичайно ж, незрівнянно більше переживань приносить невірність партнера на іншому етапі – коли пара мешкає кілька років разом. Більшість чоловіків та жінок, вирішуючи жити разом, спочатку налаштовані зберігати вірність.
Проте зради трапляються, і досить часто, тому важливо правильно розуміти їх психосексуальні передумови – і профілактики зрад, й у відновлення відносин.
Як показують консультативна практика, перша зрада чоловіка у багатьох випадках відбувалася за кілька місяців після народження першої дитини. Ця обставина викликає у жінки додаткову хвилю образи, гніву та нерозуміння: «Як він міг зрадити мене, коли в нас нещодавно відбулася така радісна та важлива подія?!»
Та ж ситуація очима чоловіка виглядає інакше: «Моя дружина, для якої протягом кількох років нашого життя головним об’єктом кохання, уваги та турботи був я, тепер відвернулася від мене та повністю присвятила себе немовляті. Мої сорочки ніхто не гладить, увечері гаряча вечеря на мене не чекає. Але це не головне. Вона стала дратівливою, неласкою, вічно чимось незадоволена. Я майже не чую тих приємних слів, які вона казала раніше. Розмови з нею звелися до мінімуму, а про секс я вже й не говорю».
Багато потреб чоловіка раптом виявляється фрустрованим. Хтось знаходить у собі мудрість адаптуватися до нової реальності, а хтось заводить нові стосунки. Так виникають і разові зради, наприклад, у відрядженнях, і романи середньої тривалості, і паралельні стосунки.
Все таємне, як відомо, стає очевидним. В голові у жінки, якою зрадив чоловік, виникає і вирує, не вщухаючи, цілий вихор думок: «Як він міг так зі мною вчинити?», «Чому він це зробив?», «Навіщо все заперечував, коли я його питала?» , «Чим та жінка краща за мене?», «Він більше мене не любить?».
Якщо жінка розповідає про те, що сталося подругам та/або родичам, то вона отримує разом із моральною підтримкою (що добре) оцінки ситуації та поради.
Від рекомендацій подруг і родичів більше шкоди, ніж користі, вони швидше спантеличують, ніж допомагають зрозуміти, як діяти правильно.